Всесвітній день донорства органів відзначається щороку 13 серпня. Цей день відзначається з метою підвищення обізнаності про важливість донорства органів і мотивації людей до донорства органів після смерті. Цей день дає можливість усім зробити крок вперед і пообіцяти пожертвувати свої дорогоцінні органи, оскільки один донор може врятувати до восьми життів.
Донорство органів — це отримання органу донора, наприклад серця, печінки, нирок, кишечника, легенів і підшлункової залози, після смерті донора, а потім трансплантація іншій людині, яка потребує органу.

Європейський день донорства та трансплантації органів відзначається щорічно в другу суботу жовтня. Хештег – #EODD. Захід проводиться з метою підвищення обізнаності про важливість донорства органів, тканин і клітин як способу поліпшення і порятунку життів.

Донорство та трансплантація в Україні

Донорство та трансплантація в Україні ще лише розвивається. З кожним роком, навіть місяцем наші лікарі проводять все більше трансплантацій, які рятують життя. Трансплантація кожного органу потребує великих вмінь, навичок та практити. Все більше лікарень отримують ліцензії на проведення трансплантацій.

Розрізняють такі види трансплантації:

• Аутотрансплантація (від грец. αυτός — сам), або аутологічна трансплантація — реципієнт трансплантата є донором самого себе. Наприклад, аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких опіках. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і хіміочутливих злоякісних пухлинах.
• Аллотрансплантація (від грец. άλλος — інший), або гетерологічна трансплантація — донором трансплантата є організм того ж виду, що генетично та імунологічно відрізняється від реципієнта.
• Ксенотрансплантація (від грец. ξενος — чужий), або міжвидова трансплантація — трансплантація матеріалу від іншого біологічного виду (наприклад, людині від тварини).

На даний час в Україні існують два законодавчо регламентовані типи донорства:

• живе донорство, коли донором органів є жива людина. У такому випадку, донором може бути тільки родич хворого.
• посмертне донорство, коли донором органів виступає померла людина (особа у якої діагностовано смерть мозку).

Підбір пари Донор-Реципієнт при трансплантації органу, що вилучається у посмертного донора, здійснюється через ЄДІСТ в автоматичному режимі.

ЄДІСТ або Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин – це єдиний інформаційний простір для налагодження нової системи трансплантації.

Підбір пари Донор-Реципієнт при живому родинному донорстві не потрібен, а зумовлений медичними показами (імунологічне співпадіння та медичний стан донора).

Післятрансплантаційний супровід

Пацієнти після трансплантації повинні знаходитися під доглядом (супровід) відповідного фахівця. Цей супровід включає в себе огляд лікаря, клінічно-лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімія крові, тощо), а також визначення та корекцію імуносупресивної терапії.

Імуносупресивна терапія є одним із ключових факторів для успішної трансплантації та подальшого здоров’я пацієнта. Вона передбачає лікування спеціальними препаратами: Такролімус та Циклоспорин. Відповідні препарати пацієнти, які перенесли трансплантацію, отримають безоплатно за кошти Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Дані про імуносупресивну терапію зберігаються в ЄДІСТ з метою прогнозованого їх постачання, а в подальшому для переходу в систему реімбурсації за програмою «Доступні ліки».

До відома:

3 квітня 1933 року український хірург Ю. Ю. Вороний, працюючи в Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica», в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати, дала першу сечу. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині.