Захворіти на легеневу артеріальну гіпертензію може один із двох тисяч людей. Але ті, що в групі ризику, мають потурбуватися про діагностику та раннє виявлення цієї недуги. Асоціація рідкісних захворювань України і Благодійний фонд “Сестри Даліли” реалізовують проект ранньої діагностики легеневої гіпертензії у Львівській області за підтримки Американської асоціації легеневої гіпертензії спільно з Львівською облдержадміністрацією та обласною радою. Легенева гіпертензія – це стан підвищеного кров’яного тиску в легеневій артерії, який прогресує, і якщо його не лікувати, тривалість життя хворого становить усього три роки!

 

“Симптоми легеневої гіпертензії неспецифічні: хворий може мати задишку, в нього можуть синіти губи, і він вважатиме, що це лише порушення роботи серця, а не смертельне захворювання. Але насправді задишка є першою ознакою підвищення тиску в легеневій артерії. Окрім цього, спостерігається  запаморочення, посиніння губ та кінцівок, втомлюваність, загальна слабкість”, – розповідає “Пошті” Оксана Куліш, керівник БФ “Сестри Даліли” і Асоціації рідкісних захворювань України (http://www.lvivpost.net/zdorovya/n/35302). З її слів, є п’ять форм легеневої артеріальної гіпертензії і лише одна з них виліковна. Це тромбоемболія легеневої артерії, яка лікується методом оперативного втручання. А ті, що мають інші форми цієї хвороби, перебувають на постійній терапії, яка покращує якість життя і продовжує його тривалість.

 

До причин виникнення легеневої артеріальної гіпертензії, зі слів Христини Семен, кандидата медичних наук, доцента кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Львівського медуніверситету ім. Данила Галицького, належать:

– генетика;

– системні захворювання сполучної тканини;

– хвороби печінки;

– вроджені вади серця;

– набуті вади серця, а саме ураження лівих відділів серцевого м’яза, які супроводжуються фіброзом;

– хронічні легеневі захворювання;

– хвороби крові, які можуть давати ускладнення у формі легеневої гіпертензії.

 

“Важливо вчасно діагностувати це захворювання саме тому, що кожна його форма поділяється на чотири класи недостатності серцево-легеневого кровообігу. Перший клас визначають, коли звичайні навантаження не викликають запаморочення, задишки, болю в грудній клітці, слабкості.

 

Другий клас – у стані спокою не відчувається дискомфорт, проте звичне фізичне навантаження супроводжується запамороченням, задишкою, болем у грудній клітці, слабкістю. Третій клас хвороби – незначне фізичне навантаження супроводжується появою запаморочення, задишки, болю в грудній клітці, слабкістю. Четвертий клас – є виражене запаморочення, задишка, біль у грудній клітці, слабкість при мінімальному навантаженні, навіть у стані спокою. Хвороба прогресує і спершу ураженню підлягають легені, а згодом – серце. За умови лікування можемо переводити хворого у нижчі класи. Якщо не лікувати легеневу гіпертензію, пацієнтові залишається жити близько трьох років з часу поставлення діагнозу!” – застерігає Христина Семен.

 

Лікування одного пацієнта впродовж місяця, залежно від ступеня захворювання, коштує від 40 до 120 тисяч гривень. Аби проводити таке дороге лікування, торік на Львівщині затвердили обласну програму покращення медичної допомоги хворим з легеневою гіпертензією на 2015 – 2017 роки. Програма ця розрахована на 14 хворих, які перебувають у реєстрі, і забезпечує їх ліками. Проте, як зазначає Оксана Куліш, цього року кількість хворих на легеневу гіпертензію збільшилася до 23-ох, тому керівництво Благодійного фонду “Сестри Даліли” звернулося до депутатів Львівської облради, аби фінансування програми збільшилося і ті дев’ять осіб, в яких виявили захворювання, теж мали право на забезпечення ліками. 

 

“Сподіваємося, що підвищення обізнаності серед суспільства і привернення уваги громадян, лікарів, чиновників до цього захворювання допоможе врятувати більше людських життів”, – резюмує Оксана Куліш.

 

Інформацію про це захворювання можна одержати і з білбордів, встановлених у місті, а також зі спеціальних буклетів, які волонтери роздаватимуть у медзакладах районних центрів Львівщини.