Ще до недавна питання ЛГ в Україні зовсім не озвучувалось. Немає офіційного реєстру, відсутня програма по державному забезпеченні, немає Центу Легеневої Гіпертензії . А всі ми добре розуміємо, що   саме це унеможливлює лікування в Україні і наступним етапом є трансплантація . Але і це питання залишається не вирішенним, оскільки немає закону для можливості проведення трансплантації на території України, офіційно ніхто не взяв на себе відповідальності у організації медичної установи та фахівців, які могли б цим зайнятись .

      Постає питання – чому хворі, яким потрібна трансплантація повинні ” йти по світі з простягнутою рукою і просити милостиню”, а після цього знову ж таки їхати закордон для проведення трансплантації. Чому ми, покинуті на призволяще, найперше державою, приреченні на смерть? Чуму поки вносяться зміни у законодавстві, які готуються в Мінздоров’я (йдеться про заміну чинної норми, про “презумпцію незгоди” на ” презумпцію згоди”- ПОМИРАЮТЬ ЛЮДИ?

      В усіх цивілізованих країнах Євросоюзу і не тільки, ця схема відлагодженна, а чиновники МОЗ, лікарі та депутати не діляться на два ворожих табори – “ЗА” і “ПРОТИ”, а є єдинні у боротьбі за спасіння людського життя.  Навіть у тих країнах, де діє” призумпція незгоди”(США та Німеччина) свідомість людей щодо даного питання (про трупне донорство) ніяких вагань та сумнівів не виникає при заборі. У Німеччині” ЗА” трансплантацію – Ангела Мерхель.

 В Україні Чернетку Закону “Про внесення змін до закону України”, ” Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” обговорюють: головний трансплантолог МОЗ – Олександр Никоненко, директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України – Руслан Салютін, головний лікар столичного центру серця –  Борис Тодуров.

      Будемо надіятись, що наше суспільство перегляне своє ставлення до закону про “Призумпцію незгоди”, а політики, лікарі та чиновники МОЗу об’єднаються у своїх поглядах заради спасіння людей, і перестануть говорити про те, наскільки це дорого і затратно для держави, адже ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ БЕЗЦІННЕ!