Новини

Нещодавні клінічні та лабораторні дослідження показали, що тканинні маски або тканинні засоби покривання обличчя можуть забезпечити додатковий шар захисту для запобігання тому, щоб дихальні краплі мігрували повітрям до інших людей.
Трапляється, що симптоми КОВІД-19 важко відрізнити від легеневої гіпертензії та від інших вірусних інфекцій, особливо в сезон застуди та грипу. Саме ви найкраще знаєте свої симптоми при легеневій гіпертензії.
Участь у розіграші Лоту №2 - в'язаний набір "Ведмедик" можна взяти з 20.10 до 24.10 зробивши пожертву від 40 грн.
Відбувся наш перший розіграш благодійних лотів. Вітаємо Андрій Нусь із виграшем гри-лото "Природничий калейдоскоп".
“Ми хочемо, щоб усі пацієнти мали завтрашній день, включаючи усіх наших пацієнтів з Легеневою Гіпертензією.” Побажання із журналу Mariposa, статті Асоціації Легеневої Гіпертензії (PHURDA).

Їм потрібна допомога

Нусь Надія
27/06/2016

У нас нова підопічна Нусь Надія, 26.05.992 р.н., яка проживає у селі Івано-Пусте Борщівського району Тенопільської області.

Ось її історія:

"Не можу навіть уявити, що відчували мої батьки, коли дізнались про мою хворобу, а на головне рішення вони приймати не наважувались, бо боялись. А мені нічого не говорили. Та на черговому обстеженні в обласній лікарні я особисто вже почула: «Вашій дитині потрібне оперативне втручання…» Хоч мені тоді було вже 10 років, але після таких слів лікаря було дуже страшно, тому що слово «операція» могла почути тільки у фільмах. Але поруч завжди були батьки, вони мене заспокоювали.

Час уже не гаявся, кожен день, година хвилина були дорогоцінними. З обласної лікарні мене направили в Київський інститут Амосова (тепер «Охматдит»). Протягом року батьки возили мене на обстеження. Це, можна сказати, було підготовкою до основного мого лікування. В період, коли  була вдома  до школи не ходила, до мене навідувались мої однокласники, ми сміялися раділи. І саме в той момент я відчула, що мене поважають і співчувають.

4 лютого 2004 року – зробили першу операцію. Не можу сказати, що я до цього була не готова, я знала що мене чекає, більше того мама, тато і лікарі запевнили, що боятися не було чого. Так і було все пройшло успішно. Але й досі не віриться, що пройшла один з дуже важливих етапів життя. Так, я називаю це важливим етапом, бо за цей період я відчула і знаю що таке допомога, турбота, переживання, молитва.. Тоді зробила висновок: «Я сильна, у мені міцний дух».

Молитва має велике значення як для мене так і моїх батьків. Я дуже завдячую своїм батькам за те що вони зі мною, за те що прагнуть щоб я з братчиком мали у своїх серцях Божу любов, за те що прищепили основний фундамент духовності.

12 вересня 2005 року мені зробили другу операцію, яка тривала 9 довгих годин, під час яких страшні лікарські ножі «чаклували» над моїм тілом. Мене запевняли і батьки, і лікарі, що на цій операції буде ще менше боліти ніж на попередній. Та було все навпаки. Лікарі пішли на великий ризик: що навіть при 100 %-му гіпертонічному тиску – вони взяли мене оперувати.  Оперування тривало… Мамусю, таточку, не переживайте, я сильна, дуже сильна, все буде дуже добре, навіть краще.. Кажу це зараз, бо на той час не могла, 9 годин я практично не існувала. Зараз я можу їм низько поклонитися за їхні переживання і терпіння. Стан в якому вони перебували дуже важко описувати, і добре щоб усі їхні сльози б   ули тільки згадкою.. Я просто дякую їм за все і буду молитися .

Тривала операція… серце відключили…це був час коли 30 хвилин у цьому світі мене не існувало.. І коли я вдихнула перший ковток повітря – Бог подарував мені друге  життя…»

Перші миті, перші миті зустрічей з життям.. позаду найважче.. Я продовжую, або ж розпочинаю жити. Зараз тільки згадується як я сильно хотіла до рідного дому, до родичів, знайомих, друзів. 

15 червня народився хлопчик... відкривши очі, першою думкою було те, що Жива!!! і стала мамою... відчула себе сильною жінкою. З вервичкою у руках перебирала зернятка і шепотіла Господи, дякую Тобі...  Благодарю Тебе, Отче, за дар материнства, благодарю, що удостоїв мене, грішницю, цієї великої гідності.

Ми з чоловіком  найщасливіші батьки, допомогли нам молитви священників, родини,друзів, і небайдужих до горя людей..

На сьогодні мій стан задовільний. Легенева гіпертензія 130-140 мм.рт.ст,  коли піднімаюсь на перший поверх важко дихати, часто відчуваю серцебиття. Головокружіння, постійна загальна втомлюваність, болять ноги. Фізичні навантаження обмежені.

Наданий момент моє лікування на місяць: Силденафил ( Новагра 100мг 120 грн) – однієї пачки вистачає на 5 днів, сиднофарм (63 грн), трифас (125 грн), небилет (220 грн), верошпірон, вентавіс – 1 ампула в день. В загальному 2000 гривень не враховуючи Вентавіс(коштів його купити немає)

Надіюсь на вашу  підтримку і прошу допомоги у всіх небайдужих людей. Єднання це сила, а допомога і підримка продовжує життя".