Новини

Olga Romanyshyn-Oprysk, ви втілили мрію дитини в життя. Ліжечко, як у принцески! Ось про ,що мріяла Аніта Венгренюк. Чесно кажучи отримавши цього листа, задумалась на секунду і відразу просила Бога, щоб допоміг.
Вартувало побачити усміхнені обличчя дітей, яких ви зробили щасливішими. Ви не лише здійснили їхні заповітні мрії, ви відкрили їм погляд на світ добра та любові, який, незважаючи на все, що трапляється в житті, існує, і до якого є покликана кожна людина.
"Щиро дякуємо ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ за приємні подарунки для Артемчика)))", - Зоряна Матковська
Дякуємо за приємні подарунки! Дякуємо Орфаний дзвін, дякуємо Ольга Цап!
"І в нас побували помічники Святого Миколая, принесли донечкам багато подарунків !!! Бачити радісні обличчя своїх дітей, їхні веселі емоції - найбільше щастя для матері!!!", - Вікторія Бурбура

Ми їх пам'ятаємо

Пастущин Михайло
24/03/2015

       Пастущин Михайло, 1963р.н. з м. Самбора, Львівської області приєднується до числа нашиших підопічних. 
       Діагноз: Первинна Легенева гіпертензія, високого ступеня, хронічне легеневе серце, ст. декомпенсації, відносна мітральна триступідальна недостатність, синусова тахікардія, СН ІІ Б ст. із зниженою систологічною функцією лівого шлуночка, ФВ 30%, ІІІ ФК за NYHA.
Ревматоїдний артрит, поліартрит, акт ІІ ст., серонегативний варіант, хронічно прогресуючий перебіг з ураженням дрібних суглобів костей, кульшових, колінних, г\ступеневих, ФНС ІІ ст., з больовим синдромом та порушенням функцій хотьби. Rtg. II cт.
Пан Михайло звик своїми руками заробляти собі на життя і як він сказав "я ніколи не потребував подачок". Він разом з дружиною виховав і вивчив доньку, дочекався внука, залишалось жити і радуватись...
       Підступна хвороба підкралась непомітно і раптово. 
       "Я не думав, що хвороба, так мене 'повалить'"- сказав пан Михайло. "До того я був здоровий чоловік", продовжував він.
       Тому, для того, щоб чоловік і далі підтримував своє здоров'я, йому потрібні ліки, тому що життя продовжується. Звісно тепер воно відрізняється, оскільки зараз окрім звичних життєвих труднощів потрібно вести боротьбу з хворобою. Сподіваємось, що для пана Михайла це не буде двобій, бо двобій з хворобою непосильний, потрібна допога небайдужих людей і власний незламний дух.