Новини

До дня Святого Миколая працівники ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ разом із благодійниками склали подарунки для дітлахів, які хворіють на орфанні, тобто рідкісні недуги.
Olga Romanyshyn-Oprysk, ви втілили мрію дитини в життя. Ліжечко, як у принцески! Ось про ,що мріяла Аніта Венгренюк. Чесно кажучи отримавши цього листа, задумалась на секунду і відразу просила Бога, щоб допоміг.
Вартувало побачити усміхнені обличчя дітей, яких ви зробили щасливішими. Ви не лише здійснили їхні заповітні мрії, ви відкрили їм погляд на світ добра та любові, який, незважаючи на все, що трапляється в житті, існує, і до якого є покликана кожна людина.
"Щиро дякуємо ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ за приємні подарунки для Артемчика)))", - Зоряна Матковська
Дякуємо за приємні подарунки! Дякуємо Орфаний дзвін, дякуємо Ольга Цап!

Їм потрібна допомога

Олена Лісовик
15/08/2014

Доброго дня усім! Мене звати Олена Лісовик. 
Захворіла я після народження другої доньки. Їй було 3 місяці, як я почала втрачати свідомість і задихатись при ходьбі. 
В лікарні сказали, що щось з серцем. Доброго мало, знаючи мою сім’ю, лікар сказала, що на операцію грошей у Вас нема, прогнози не добрі. Приписали пити Рібоксин та заспокійливі. Це було в 2000 році. 
Зі своєю задишкою я навчилась жити, старалась швидко не ходити, різко не підніматись. Якщо забувала, то втрачала свідомість. 
Через 5 років у мене сталась клінічна смерть. Зі «скорої» мене відправили в область, з області в Київ. У Києві в інституті Амосова поставили діагноз: легенева гіпертензія і відправили додому, сказали, що з цим потрібно жити і нічого зробити не можна. 
Я уже точно не пам’ятаю коли, але стан мій почав значно погіршуватись. Важко було дихати вночі, при кожному русі я задихалась. І знов почалось все спочатку… відправили в область, потім в Київ і на цей раз я же просила, тільки не відправляйте додому, скажіть, що зі мною. Мені зробили зондування серця. Виявили 100 відсоткову легеневу гіпертензію. Направили до лікаря Ячника і вже від нього я дізналась, що це за хвороба і які ліки потрібно пити. Після прийому сечогіннихх та Силденвфілу, я ніби на світ народилась. 
Майже в один час у мої доньки теж почав погіршуватись стан. Вона на інсуліні з першого класу. Але потім нам сказали придбати інсулінову помпу, а на її обслуговування потрібно 2000 грн., а тут ще я з такими дорогими ліками…
І ось так, кожен місяць ми стоїмо перед вибором, кому купувати ліки - донці чи мені. 
Чоловік поїхати далеко на роботу не міг, бо потрібно по було й по хазяйству поратись і мені допомагати. А тут його ще мобілізували. 
І зовсім ми залишились без годувальника і без коштів на існування.